Обирай світ для занурень

Як уже було неодноразово зазначено, ключовою метою цього цифрового майданчика є розповсюдження цікавих, а іноді й корисних знань українською мовою. Мені завжди бракувало схожого контенту в інтернеті, адже такі ресурси зазвичай або англійською, або російською. Змалечку радянська пропагандистська машина плекала в нас ідею меншовартості, буцімто українська мова існує лише для розмов за лопатою або ж для культивації якогось шароварного гумору.

Я такого ніколи не розумів. Безумовно, нині починає з'являтись усе більше українськомовного контенту, тому я хотів бодай якось долучитися до цього українського відродження, залетівши в нього зі власним творінням. Адже завдяки шаленому спротиву українського народу та силі духу Збройних Сил України я маю можливість продовжувати свій творчий шлях. Мені ж залишається надалі намагатися розвивати свою стихію та популяризувати осучаснену українськість, якою її сприймуть нові покоління.

Структура Явіума доволі проста. Це і книгарня, де можна зручно придбати мої книги, і журнал, що містить не лише мої дописи, а й статті інших авторів, які виявлять бажання поділитися своїми напрацюваннями на платформі. Хто знає, можливо, Явіум еволюціонуватиме й розширятиме свої простори.

Якщо коротко, то мета Явіума поділяється на такі складові:

1. Поширення інформації українською мовою. Зусиль нашої спільноти збільшити частку українськомовного контенту в інтернеті все ще недостатньо. Компенсувати втрачені роки та перевчити користувачів шукати інформацію російською мовою (адже матеріалів державною годі було й шукати) – завдання нелегке.
2. Продаж книг. Я ретельно продумував кожен аспект платформи, аби читачі могли у зручній формі придбати мої книги. Не лукавитиму – спершу я сумнівався, що моїх здібностей буде достатньо, щоби створити складний веб-сайт. Тому думав – напишу звичайний сайт-візитівку зі статичною інформацією про книги.
3. Розвиток української культури. Публікації різноманітних матеріалів у блозі Явіума дозволить наповнити інтернет українськомовним контентом. Також, як автор книг, я мрію довести, що українська література буває різною. Тому мої історії дещо нетипові для багатьох читачів, хоча не сказав би, що вважаю їх унікальними. У будь-якому разі, навіть література задля розваги – це теж розвиток.

Щиро хочу вірити, що існування Явіума бодай якось посприяє високій меті українського народу – здобуття волі як фізичної, так і духовної. Хоча проєкт починався як майданчик для розповсюдження моїх книг, тепер особисто для мене це вже стало чимось більшим.

Мова є невіддільною частиною національної ідентичності. Якщо українці читають російською, мовою окупантів, який іще й слугує інструментом жорсткої пропаганди, вони руйнують зв'язок із власною ідентичністю. Доведено, що мова, її словниковий запас, граматична структура та культурні атавізми прямо впливають на мислення людини.

Саме тому нині вкрай важливо переходити на спілкування та читання українською мовою, адже в ній – код нації (без жартів і шкільного пафосу). Якщо людина обирає певну мову як інструмент для власного мозку, слід бути готовим, що весь алфавіт, лексикон, фонетика, стилістика тощо тягнуть за собою ще й цілий пласт історії, культури та всього скоєного народом, який послуговується цим знаряддям.

Тож розіб'ємо це питання на кілька складників і розглянемо їх більш детально.

• По-перше, читання українською є необхідним для підтримки та розвитку нашої мовної культури. Мова – це не просто засіб спілкування, а маркер ідентичності, який розкриває коріння, історію та культурні особливості. Читаючи літературу українською, ми ділимося цією спадщиною з новими поколіннями, створюючи міст між минулим, сьогоденням і майбутнім.
• По-друге, читання українською є важливим для володіння мовою і грамотності. Це допомагає в процесі навчання, збагачуючи словниковий запас, покращуючи граматику й синтаксис та сприяючи розумінню різних способів використання мови. Література, зокрема, є невичерпним джерелом різноманітних мовних моделей і стилів, які сприяють вдосконаленню мовних навичок.
• По-третє, перекладна література, із якою би майстерністю вона не була виплекана, завжди втрачає якийсь атом суті оригінального твору. Щоби по-справжньому пізнати послання автора, тонкі нюанси, вибір стилістики та культурні конотації, вкрай важливо читати мовою оригіналу. У цьому сенсі читання українською дозволяє повною мірою оцінити багатство і глибину української літератури, зрозуміти виразне світосприйняття, яке вона несе, відчути неповторний ритм і мелодику мови.
• По-четверте, читання українською може стимулювати творчу індустрію в Україні, породжуючи буйну літературну спільноту. Автори, видавці, науковці, літературні критики та читачі – усі роблять внесок у літературну екосистему. Та процвітає вона лише тоді, коли люди читають рідною мовою. Кожна прочитана книга українською – це ще більше бібліотек і книгарень, а також літературних фестивалів і подій, які, попри розваги, залучають інвестиції й роблять нашу економіку сильнішою.
• Нарешті, читаючи українською, ви підтримуєте право на культурне самовираження. Це засіб сприяння плюралізму, різноманітності та демократичним цінностям. Працюючи з українськомовною літературою, ми отримуємо можливість досліджувати різні точки зору, оскаржувати припущення та стимулювати критичне мислення. Такі навички є особливо важливими в сучасному глобалізованому світі, де розуміння та цінування різних культур і точок зору є ключовим фактором для сприяння творчого мислення.

Отже, щоразу, коли ви обираєте українську як посередника між вами й певним твором, це запускає ланцюгову реакцію виборів інших людей: тих, у кого ви придбали книгу, із ким нею поділилися та про що подумали після прочитання. Це спосіб культивувати особисту та колективну ідентичність, зберігати й розвивати українську культуру, вдосконалювати мовні навички, повноцінно розуміти й цінувати мистецтво української літератури, стимулювати місцеву творчу індустрію та відстоювати право на культурну незалежність.

Якщо ви обрали для себе шлях інді-автора (від indie, що з англійської означає "незалежний"), то крокуватимете стежкою, скоріш за все, ніким до вас не вимощеною. Торувати собі дорогу доведеться самотужки, бо поряд не буде ніякого видавництва, котре надасть редактора, коректора, художника, маркетолога та інших профільних фахівців.

Звісно, деякі з цих аспектів підготування книги до друку можна доручити фрилансерам, а окремі – друзям. Однак якщо ви по-справжньому волієте виплекати цю дитину, то варто бути готовим розібратись у всьому самотужки. Гадаю, ця тема заслуговує окремої статті, тому в цій відповіді розкладемо все по поличках лише тезисно.

Якщо коротко, то нижче ви можете ознайомитись із приблизним покроковим планом, якого особисто я дотримувався, щоби видати книгу.

• Завершення рукопису. Очевидно, якщо ви заходилися шукати інформацію щодо видання книжки, то у вас на руках (або у пам'яті комп'ютера) уже лежить готовий манускрипт. Навіть маючи утілену в словах історію, усе ж варто переконатись у її життєздатності. На мить слід відкинути думку, що це дитя, плід ваших мозкових викручувань і душевних страждань. Не зайвим буде відсторонитися від історії та взагалі взятися за інші справи. Переконайтеся, що книга варта подальших зусиль, і лише тоді переходьте до наступного етапу. А ще краще проконсультуватись із відповідним фахівцем.
• Вичитування тексту. Перш ніж бігти оформлювати ФОП із відповідним КВЕД або шукати друкарню, необхідно підготувати рукопис. Словом, знайдіть людину, яка би допомогла вичитати книгу, і краще, аби це був професіонал. Друкарські або граматичні помилки, стилістичні недоречності, некоректні вислови тощо – обов'язкові атрибути пристрасного, виписаного в натхненному екстазі тексту. Перечитайте рукопис після тривалої перерви від самого написання. А згодом і попросіть допомоги в експерта, який свіжим поглядом виловить усі непомічені зайвості.
• Підготування макета до друку. Щойно текст набув рис максимальної наближеності до бездоганності, час переходити до верстання і дизайну обкладинки. Тут варто бути готовим або самому оволодіти цим мистецтвом, або заплатити людині, котрій уже відома таємниця, скільки рядків поспіль можуть закінчуватися перенесенням слів, який шрифт найкраще підійде саме цьому твору та у якому форматі вашій книжці буде найзручніше. Від себе скажу, що обрав перший варіант, бо мені було страшно цікаво зазирнути за лаштунки візуального мистецтва і самому опанувати бодай якісь його горизонти.
• Співпраця з друкарнею. Коли макет уже повністю зверстано, а оформлення обкладинки вас цілком улаштовує, можна починати шукати друкарню, яка готова взяти в роботу книгу й погодиться на розмір бажаного накладу. Тут уже краще обирати за такими критеріями, як вартість друку, його якість та технічні можливості студії (як-от робота зі заокругленим корінцем, додавання лясе тощо). У кожної типографії є свої технічні вимоги щодо того, у якій формі подавати макет, а тому вкрай важливо ретельно читати інструкції на сайтах друкарень.
• Маркетинг. Отримавши пахкі, мов свіжоспечені пиріжки книги, розлучатись із ними вже не захочеться. Але ж ми пишемо не для себе, еге ж? Без реклами й розповсюдження книги так і залишаться покриватися пилом у кутку кімнати. Тому це надзвичайно важливий етап. Співпраця з іншими авторами, блогерами та критиками допоможе зробити книгу впізнаваною на певних майданчиках. Також за можливості ідеально буде організувати презентацію книги у знакових місцях, як-от університети, книгарні тощо.

Безумовно, у видавничій справі ще чимало білих плям. Недарма ж існують відповідні спеціальності в освітніх закладах. Ми ще обов'язково розглянемо це питання детальніше у блозі. А поки що зичу всім позитивних афірмацій і відсутності синдрому самозванця.